Прифронтові села — це місця, де життя щодня проходить між тривогами й надією. Тут залишаються люди, які не мають змоги виїхати: літні, самотні, родини з дітьми, люди з інвалідністю. Ми приїжджаємо до них не лише з гуманітарною допомогою, а й з простим людським теплом. Продукти, засоби гігієни — для когось це звичайні речі, а для когось — питання виживання.
Побували в селі Борщівка на Харківщині. Майже 300 сімей отримали допомогу — просту, але таку потрібну в ці непрості часи. Кожна зустріч, кожна усмішка, кожне «дякую» — це нагадування, заради чого ми працюємо щодня.
У цих селах особливо відчувається цінність кожного доброго вчинку.
Ми віримо: навіть у найскладніших умовах турбота і підтримка здатні повернути людям відчуття гідності й надії.
І доки є ті, хто потребує допомоги — ми будемо поруч.