Коли у Фонді відкрився напрямок опіки над людьми похилого віку ми навіть не знали, як все це закрутиться.
Наші підопічні, як дуже поважного віку (80+……93), так і молодші , з інвалідністю, обмеженими фізичними можливостями ( пересуваються на милицях чи ходунках, майже не пересуваються або ледве по квартирі).
З певних обставин залишилися практично самі (діти померли, виїхали за кордон, неблагополучні, дуже погані відносини через пияцтво тощо). Причини різні, наслідки однакові: самотність, часто депресія.
Тепер в нашому фонді є ціла команда волонтерів, які мають «закріплених» підопічних та відвідують їх регулярно. Спілкуються, надають якусь допомогу за необхідності ( щось купити, трошки прибрати, попрати, допомогти помитися у ванній).
Наші підопічні, як дуже поважного віку (80+……93), так і молодші , з інвалідністю, обмеженими фізичними можливостями ( пересуваються на милицях чи ходунках, майже не пересуваються або ледве по квартирі).
З певних обставин залишилися практично самі (діти померли, виїхали за кордон, неблагополучні, дуже погані відносини через пияцтво тощо). Причини різні, наслідки однакові: самотність, часто депресія.
Тепер в нашому фонді є ціла команда волонтерів, які мають «закріплених» підопічних та відвідують їх регулярно. Спілкуються, надають якусь допомогу за необхідності ( щось купити, трошки прибрати, попрати, допомогти помитися у ванній).
Наші волонтери з радістю вислуховують життєві історії, надають підтримку, вселяють надію. Всі волонтери напрямку опіки зізнаються, що вже так звикли до підопічних, що навіть сумують за ними, якщо з певних причин якась зустріч відкладається.
Доречі: наші волонтери в основному вже , так би мовити, досвідченого віку ( про молодь поки мріємо).
Ось наприклад, Зоя Петрівна, якій днями (13.03) виповнилося 90 років. Вона радо допомагає проводити час з однією з бабусь, якій 90 буде тільки восени.
Надихає щира радість в очах наших підопічних, їх піднесений настрій після наших зустрічей. Всі наші волонтери забезпечені теплими шкарпетками та варенням власного виробництва. Ми потрібні цим людям, а вони нам!
Доречі: наші волонтери в основному вже , так би мовити, досвідченого віку ( про молодь поки мріємо).
Ось наприклад, Зоя Петрівна, якій днями (13.03) виповнилося 90 років. Вона радо допомагає проводити час з однією з бабусь, якій 90 буде тільки восени.
Надихає щира радість в очах наших підопічних, їх піднесений настрій після наших зустрічей. Всі наші волонтери забезпечені теплими шкарпетками та варенням власного виробництва. Ми потрібні цим людям, а вони нам!
